Психологія бізнесу

Психологія бізнесу відрізняється від психології найманого працівника.

Підприємництво як зобов’язання

Багато людей навіть не думають займатися бізнесом. Й навіть не через фінанси, а через упередженість. Наприклад, дехто певен, що для цього потрібно бути “слизьким типом” або принаймні мати талант “убовтувати” людей щось купити. Ну ви зрозуміли, про що я. Але, дозвольте запитати, чим це гірше, ніж коли ти допомагаєш босу робити його справи? Якщо б це було дійсно чимось кримінальним, ви були б співучасниками. Тобто працюючи на дядю-торгаша, ти нічим не кращий за нього…

Я все це веду до того, що займатися торгівлею — це нормально. Думати про власні вигоди — це також нормально.

Далі, люди живуть за сценарієм: школа, подальша освіта, робота і тд. Але чи хотів ти ходити до школи? Чи не мандражув, коли йшов на першу роботу? Мабуть ти щось згадав на цих питаннях. Було ж і лінки, і страшно, і по всілякому. Але ти йшов і робив це, тому що у твоїх близьких були соціальні очікування щодо твоїх дій. І ти це робив через “не виходить”, “важко”, “не має настрою, “маю сумніви, чи це принесе результати”. Так само й власна справа: ти маєш сумніви, і це нормально. Але ніхто з твоїх близьких не штовхає тебе почати свій бізнес. А ось я — хочу, щоб ти таки зробив це. І ось чому!

Ти ж чув, що основа економіки — це середній клас. Так ось в Україні його немає як такого. Ти маєш щось робити для себе, а сплачуючи податки, ти автоматично допоможеш країні. Розумієшь?

Збагачуючись, ти будеш сприяти збагаченню України. Від цього всі лише виграють! Це корисна й важлива справа!

Якщо стало нормою, що кожна поважаюча себе людина має мати вищу освіту, незважаючи на те, буде працювати за фахом чи ні, то я хочу, щоб нормою стало, що кожна поважаюча себе людина має спробувати започаткувати власну справу. І саме цікаве, що на освіту пішло набагато більше грошей, ніж потрібно для відкриття невеличкого власного бізнесу. Подумай про це!

Відсутність гарантій

Коли ти починаєш бізнес з нуля, в тебе немає гарантій, що все складеться належним чином. Статистика каже, що 9 з 10 стартапів терплять невдачу. Але ти маєш також врахувати, що багато з тих, хто досяг якогось успіху, досягли його не с першої спроби. Навіть Стіва Джобса спочатку поперли з його ж компанії, а вже потім він став успішним підприємцем, і його попросили назад.

Про що це я тут кажу?

По-перше, ніхто нічого не вміє с першого разу. Потрібно мати якісь досвід. А досвід береться з помилок. І це нормально, якщо перший твій бізнес заклякне. Головне при цьому мати фінансову грамотність та “подушку безпеки”.

По-друге, навіть, якщо ти зазнаєш невдачі у власному бізнесі, далі ти будеш мати дуже корисний досвід при роботі на дядю. Ти будеш думати про розвиток бізнесу, а не про зарплатню, а це дуже цінується. Тому ти можеш отримати кращі посади, ніж без такого досвіду. Тобто якоюсь мірою це можна назвати практикою, яку потрібно було пройти. А як ми знаємо, іноді для проходження практики доводиться трохи заплатити.

По-третє, насправді, на роботі в тебе не набагато більше гарантій. Все залежить від того, як йдуть справу у твого боса. Й не завжди він є генієм підприємництва. Тож стабільна або “справжня робота” — це лише стереотип. Насправді, ми живемо в дуже небезпечному світі, в якому панує хаос. Але звичні предмети, люди, звичаї,  стереотипи та звички роблять так, щоб ми про це не замислювалися. Але, якщо ти вже думав починати свій бізнес, ти маєш осмислити свої стереотипи. Ти можеш скласти табличку в письмовому вигляді, які гарантії в тебе є на роботі, і від кого вони залежать, та скласти таку саму табличку про власну справу.

Коротше кажучи, в світі немає гарантій, в світі є можливості. Ти можеш скористатися можливістю змінити своє життя, або ні. Але, пам’ятай, що в старості люди жалкують не про невдачі, а про те, що так й не ризикнули спробувати зробити те, чого так хотіли, про що мріяли. Вони доживають віку, постійно думаючи про те, що вони могли б це зробити… А раптом все б вийшло!

Право розпоряджатися своїм життям

Окрім грошової складової, є і інші. Наприклад, це право розпоряджатися своїм часом і своїм життям.

Коли ти працюєш на дядю, ти здаєш себе в оренду з 9 до 18 (це в кращому випадку). Ти не маєш часу навідати своїх батьків чи прийти на гру свого сина. Звісно, це трохи перебільшено, але в загальному це дійсно так. Щоб піти щось зробити для себе, ти маєш просити дозволу свого роботодавця. Хоча, насправді, в сучасному світі, де люди розуміють взаємовигідність трудових відносин, роботодавці сприймають підлеглих, як партнерів та враховують їх потреби. Але таке зустрічається ще не дуже часто.

Якщо навіть ти не досягнеш особливого успіху у власному бізнесі, ти принаймні станеш власником свого життя. Також ти станеш тим, від кого залежить твій дохід.

Довгий шлях

Як то кажуть, бути підприємцем не означає бути мільйонером. Нажаль, це так. Багато ФОПів займаються власною справою, і це приносить їм просто трохи вищий дохід, ніж середня зарплатня. Але, також є й інша закономірність: серед людей, які стають мільйонерами, більшість складають саме підприємці. На звичайні роботі в тебе майже немає шансів на щось подібне чисто статистично.

Вважається, що найбільшого успіху досягають ті, хто не змінює своє ремесло протягом 20-30 років. Тоді як постійна зміна напрямку в пошуку більшої вигоди не дозволяє заглибитися в справу.

Важливо, щоб ти не зациклювався дуже сильно лише на результативності й ефективності (хоча це дійсно важливо), а щоб підприємництво стало цікавим процесом, способом мислення. Бо, як то кажуть, результатом життя є смерть, тому сам процес важливіший за результат. Потрібно знайти ритм та прокачуватися поступово, бо це буде марафон, а не короткий забіг, де можна викластися на повну і вже через десять секунд спокійно собі непритомніти.

Скоріше за все, ти не зможеш повторити шлях Ілона Маска. Але у світи є й інші бізнесмени, які можуть надихати. Наприклад, Рей Крок, який роками повільно розвивав свій бізнес: продаж чашок -> власний ресторан -> обладнання для ресторанів -> франшиза McDonald’s -> викуп цієї торгової марки.

 

P.S.

Розумієш, що ніби хочеться, але колеться? Не можеш наважитися? Боїшся, що потрібно продавати? Пройди безкоштовну консультацію бізнес-психолога в Дії.Бізнес — https://business.diia.gov.ua/consult/business-psychology